ГОРДУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГОРДІ́Й я́, ч., розм.

Гордовита людина. Приклади
  • – Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь. (Марко Вовчок)
  • Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості. (О. Ільченко)

ГО́РДИЙ а, е.

Сповнений особистої гідності, самоповаги. Приклади
  • [Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились; ти знаєш козацьку вдачу – гордий народ! (С. Васильченко)
  • Бачив лиш, як дівчина ходила по хаті, мов пливла, ставна та горда і заразом насмішкувата.... (І. Багряний)
  • Гордий і волелюбний, він нагадував сокола, що, вирвавшись з тісної клітки на простір, розправляє свої потужні крила на всю широчінь. (А. Шиян)
Який виражає особисту гідність, самоповагу. Приклади
  • Між усіма бурлаками визначався Микола своїм зростом, своїм рівним станом і гордим сміливим поглядом. (І. Нечуй-Левицький)
  • В гордій позі з електропилою в руці стоїть Василь Букачук. (М. Стельмах)
ким, чим, від чого, за кого, за що і без дод. Який відчуває задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь тощо. Приклади
  • Вона була горда, що чоловік не грає в карти, і всім хвалилась. (М. Коцюбинський)
  • Оришка оповідала, горда з такої ученості свого Пилипка. (Г. Хоткевич)
  • Він був гордий за свою матір. (О. Донченко)
  • У обох дідів сини чи онуки військові .. Вони горді своїми синами. (О. Довженко)
перен. Сповнений високого смислу; піднесений. Приклади
  • Морозом очі окує, А думи гордії розвіє, Як ту сніжину по степу! (Т. Шевченко)
  • Андрій з Болохова держав у лівій жмені стяг, розшитий тризубом, гордий скарб держави, золотий і голубий, як зоря серед неба. (К. Гриневичева)
Який надмірно високої думки про себе і зневажливо, зверхньо ставиться до інших; пихатий. Приклади
  • Пани такі якісь сердиті, а горді – аж надимаються. (Марко Вовчок)
  • Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна. (А. Головко)
  • Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері. (О. Гуреїв)
  • Людині належить жити життям нехитрим, простим, мирним, а не гордим, пихатим, злим. (з рел.-церк. літ.)
у знач. ім. го́рдий, дого, ч. Той, хто має про себе надмірно високу думку і зневажливо, зверхньо ставиться до інших. Приклади
  • Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.