ГОНЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ
гонча
Те саме, що гончак.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ГО́НЧИЙ а, е.
мисл.
Який швидко бігає, привчений гнати звіра (про породу собак).
Приклади
- Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину. (М. Коцюбинський)
- Собака в мене був, ох і собака, гончий собака! (Остап Вишня)
- Полювали вони з собаками гончими на зайців та лисиць на Засуллі. (Ю. Мушкетик)
у знач. ім. го́нчий, чого, ч.; го́нча, чої, ж.
Собака цієї породи.
Приклади
- Троянці в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі. (І. Котляревський)
- – Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко)
- При колективному полюванні з гончими в жодному разі не можна стріляти звіра, коли він знаходиться на одній лінії із сусіднім мисливцем. (з навч. літ.)
заст.
Пов'язаний із діями слідчих органів, спрямованими на виявлення і арешт підозрюваного.
Приклади
- За обома джентльменами розіслано гончі листи. (І. Франко)
- Я рвонулась перед себе, але мене скоро завернули гончі поліцаї. (Ірина Вільде)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.