ГОМІНЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГОМІНЛИ́ВИЙ а, е.

Який багато говорить; говіркий. Приклади
  • Гомінлива, безпардонна молодь затихла й стала слухати. (В. Винниченко)
  • Колись гомінливі рибалки і веселі курортники звеселяли цю землю. (В. Кучер)
  • Турки під'їхали до корчми гомінливою веселою ватагою. (С. Тельнюк)
Сповнений гомону. Приклади
  • І в гомінливий, стоязикий порт Нас, гнівних, море принесло широке. (М. Рильський)
  • Так сяйте ж, огні золотої мети, шумуйте, міста гомінливі. (В. Сосюра)
  • Надя ступала гомінливою вулицею, різким порухом голови поправляла звисле на очі волосся. (Є. Пашковський)
перен. Який видає безладні звуки, шумить. Приклади
  • Через став тягнеться гребля, а в кінці її виблискують колесами гомінливі млини. (М. Старицький)
  • Гординська жила над гомінливим потоком, що збігав із схилу і вливався в ріку. (С. Чорнобривець)
  • Весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників – гомінливі буйні ручаї по південних схилах гір. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.