ГОМІНЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ГОМІНЛИ́ВИЙ а, е.
Який багато говорить; говіркий.
Приклади
- Гомінлива, безпардонна молодь затихла й стала слухати. (В. Винниченко)
- Колись гомінливі рибалки і веселі курортники звеселяли цю землю. (В. Кучер)
- Турки під'їхали до корчми гомінливою веселою ватагою. (С. Тельнюк)
Сповнений гомону.
Приклади
- І в гомінливий, стоязикий порт Нас, гнівних, море принесло широке. (М. Рильський)
- Так сяйте ж, огні золотої мети, шумуйте, міста гомінливі. (В. Сосюра)
- Надя ступала гомінливою вулицею, різким порухом голови поправляла звисле на очі волосся. (Є. Пашковський)
перен.
Який видає безладні звуки, шумить.
Приклади
- Через став тягнеться гребля, а в кінці її виблискують колесами гомінливі млини. (М. Старицький)
- Гординська жила над гомінливим потоком, що збігав із схилу і вливався в ріку. (С. Чорнобривець)
- Весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників – гомінливі буйні ручаї по південних схилах гір. (О. Гончар)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.