ГОЛОСНИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГОЛОСНИ́ЦЯ і, ж., діал.

Гортань. Приклади

Дурний, хто, помилок лякаючись, Не сміє братися до діла, – Так, як би я не їв, лякаючись, Щоб кришка в голосницю не влетіла. (І. Франко)
У мене самого від почутого так пересохла голосниця, що я не міг говорити. (В. Шкляр)

Скроня, висок. Приклади

На голосницях Каламаря вже вибилася сивина. (І. Чендей)
І. Огієнко підсумовує: ”Як бачимо, ми вживаємо в своїй мові або сло#ва російського ”висок” (правда, сильно в нас уже закоренилося), або польського ”скроня”, а між тим маємо своє – голосниця (місце, де голос ніби входить до нас?)”. (з наук. літ.)

Народна назва корпусу або його частин у музичних інструментах. Приклади

На верхній деці цимбалів є резонансні отвори, або голосники. Саму ж деку по-українському називають голосницею. (Г. Хоткевич)
Опівночі Юр Кошута приклав до уст пищок [свисток] трембіти і з голосниці вихопилося й полинуло горами протяжне гудіння. (Р. Андріяшик)
У західних регіонах побутували різновиди сопілки – денцівка, дводенцівка, флояра, а також трембіта – довга (до 3 м) конічна дерев'яна труба без отворів. Діаметр її поступово збільшувався від 25 до 60 см, утворюючи розтруб (голосницю). (з наук.-попул. літ.)

мн. Вертикальні стовпчики, з яких складається каркас ліхтарика церкви. Приклади

Церква виглядає монументально. Додають декоративності барокові форми завершення – баня, ліхтар, вишукана аркада нижніх голосниць та ґанок із профільованими стовпчиками. (із журн.)
Враження від гарного храму псує бляшане покриття й обшивка зрубів картонними листами, під якими щезли аркади голосниць. (з Інтернету)

Вертикальні стовпчики, що складають каркас ліхтарика церкви.

Архітектура і монументальне мистецтво

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.