ГОЛОСНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ГОЛОСНИ́К а́, ч.
заст.
Голосова зв'язка.
Приклади
- [Відьма:] Постривай ти, препоганий, Скую голос, як у Ганни, Підроблю голосники, Дамсь я всім вам узнаки!... (М. Кропивницький)
Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір.
Приклади
- На верхній деці цимбал вирізують два звукових отвори – голосники. (з наук.-попул. літ.)
- По один бік стояла вона [діброва], голосна, як бандура (хащі, мов дека, а в ній голосник, а ще й сосни, як струни). (П. Тичина)
Пластинка, натискуванням якої викликають звук музичного інструмента (баяна, гармонії і т. ін.).
Приклади
- Пружними, спритними пальцями бігав [Мирослав] по перламутрових голосниках, злегка розтягуючи старенький голубуватий міх. (І. Цюпа)
мн.
Маленькі камери, керамічні посудини, закладені в склепіння або стіни, які служать для посилення звуку.
Приклади
- Для поліпшення акустики приміщень замуровувалися голосники – великі керамічні посудини, що виходили отворами всередину споруд. (з наук. літ.)
ГОЛОСНИКИ
Етимологія: ст.слов.
Включені у верхні частини мурованих стін, стелі і склепіння керамічні глечики, які повернуті отворами в середину приміщення. Влаштовуються для посилення акустичного резонансу і полегшення конструкцій. Переважно використовувалися при спорудженні культових споруд.
Архітектура і монументальне мистецтво
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.