ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГОЛОВНОКОМА́НДУВАЧ а, ч.

Особа, що очолює збройні сили держави, окремі види або частини збройних сил на певному напрямі воєнних дій; головнокомандуючий. Приклади
  • – Головнокомандувач наказав негайно вивести війська за Тясмин, а гармати і замок зірвати, пане генерале! (В. Малик)
  • Вони шукали князя Януша і завжди потрапляли до сотника, що оберігав спокій головнокомандувача. (Іван Ле)
  • Наш головнокомандувач переконаний – наші мужні й славні війська нищівним ударом дадуть гідну відсіч нікчемному ворогові. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.