ГНОЯК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГНОЯ́К а́, ч., вет., мед.

Місцеве скупчення гною (у 1 знач.) внаслідок запалення; абсцес, нарив. Приклади

Лікар, який обрав професію хірурга, повинен уміти розрізати й зашити тканини, зупинити кровотечу, видалити пухлини чи розітнути гнояки. (з навч. літ.)
Хворі чухалися, роздирали гнояки. (Р. Іваничук)
– А я не хочу бути фельдшером! – напружено-весело вигукнула Юлька. – Я не хочу перев'язувати гнояки і ставити клізми! (Г. Усач)
Водиться там [у Багдаді] маленька мушка. Коли вона вжалить, тоді з'явиться пухирчик. З пухирчика – гнояк. Як гнояк загоїться – лишається на все життя рожева лискуча плямка. (Ю. Логвин)

Те саме, що гній. Приклади

Далі скинув [парубок] чобіт, .. одкинув ще якусь ганчірочку в гнояці. (А. Тесленко)
Наснилося вчора: з виразки .. хлище гнояка з кров'ю. (Є. Пашковський)
– Знову підеш, Ганно, по хуторах, у гнояці бабратись, кожен буде тобою руки потирати... Насточортіло. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.