ГЛУЗУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГЛУЗУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., з кого – чого і без дод., над ким – чим.

Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось. Приклади

– Жартуй, да не глузуй із бідних парубків. (Є. Гребінка)
Хай сміються з нас, глузують – Нам байдуже, Бо замовкнуть, як почують Слово дуже. (М. Рильський)
Не порина та й не порина [Явдоха], та ще й глузує над усіма. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Над Шмалієнком Цимбал завжди глузує. (І. Багмут)
[Харитон:] Дід Кирило кажуть, що відьми розплодилися, а Роман глузує! (М. Кропивницький)
– Ви ще й глузувати збираєтесь? – істерично закричала вона. (М. Хвильовий)
Жінка подивилась на мене. Її очі сміялись, наче глузували з мого запитання. (Олесь Досвітній)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.