ГЛОСИ

Тип прикрас в іспанській інструментальній музиці 16-18 ст.

Загальна назва орнаментальних прикрас, уведена в 1553 р.

Інструментальні музичні твори 16-17 ст., створені на основі вокальних поліфонічних першоджерел із застосуванням техніки глосування.

Варіації на фобурдон (див. фобурдон).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГЛО́СА и, ж.

лінгв. Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що подають на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів. Приклади

Малозрозумілі та незрозумілі для непідготовленого читача слова у давньоруських книжках пояснювалися за допомогою глос – перекладів або тлумачень прямо в тексті (контекстуальні, внутрішньорядкові глоси), над пояснювальним словом (міжрядкові глоси) або на берегах (полях) книги (маргінальні, покрайні глоси). (з наук. літ.)
Щоб народ ліпше розумів церковну мову, в печерських виданнях дуже часто на берегах книжки подають пояснення трудних слів (т. зв. глоси), часом дуже цінні та цікаві. (І. Огієнко)
Час від часу І. Галятовський, остерігаючись неправильного розуміння, використовує своєрідні внутрішньотекстові глоси. (В. Русанівський)

юр. Коментар законів або судових рішень. Приклади

У пізньому середньовіччі збільшується кількість літературних праць, присвячених римському праву, з'являються глоси до текстів юридичних пам'яток. (з навч. літ.)

Риба родини камбалових із тілом овальної форми і сплюснутими боками. Приклади

Глоса поширена в Чорному і Азовському морях, заходить в лимани і низов'я річок. (з наук. літ.)
Очі глоси звичайно розміщені на правій стороні, але зустрічаються і лівосторонні особини. (із журн.)