ГЛИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГЛИ́ЦЯ і, ж.

Листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя. Приклади

Аж ось здалеку зеленою глицею заманячіла ялинка. (М. Коцюбинський)
Спадає голуб на ялицю, Висока сосна ронить глицю. (М. Рильський)
Невелику галяву обступали старі сосни, землю встилав пружний килим глиці. (О. Бердник)
Запалала при смереці смолова ялиця: горить моя досадонька, мов сухая глиця. (Леся Українка)

Велика дерев'яна голка, за допомогою якої нанизують тютюн, листя капусти і т. ін. Приклади

Після закінчення томління рослини [махорки] нанизують на глиці або в'яжуть у пучки. (з наук. літ.)

Перев. дерев'яна голка, якою плетуть сіті, решета, тчуть килими і т. ін. Приклади

діал. Поперечна планка, яка що-небудь з'єднує. Приклади

Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець. (Іван Ле)
Стріхи на хатках, згодовані ще минулої зими, оголили глиці, і вони світили, мов худоба ребрами. (П. Панч)

діал. Місток, зробл. з колод; кладка. Приклади

[Кобзар (співає):] Гей, там річка, через річку глиця – Не по однім ляху зісталась вдовиця. (В. Самійленко)
Туди вів один шлях – довга, обшмульгана до блиску глиця, сточена з кількох ялинових ворин. (В. Малик)

Те саме, що баля́сина. Приклади

Обставлена чимсь, забарикадована від вітру, обтикана стовпцями й глицями, замість тину, – хата! (І. Багряний)

Лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.