ГЛАДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГЛА́ДИТИ джу, диш, недок., кого, що.

Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. Приклади

Встає [Дрансес], ус гладить .. Дає одвіт царю. (І. Котляревський)
Мар'ян гладив круглу закучерявлену бороду й задоволено усміхався. (С. Чорнобривець)

Пестити, легко проводячи долонею. Приклади

Раптом згадав [Доря] свої іменини і легку руку, що так ніжно гладила його по голівці, – і знову тихо заплакав. (М. Коцюбинський)
Мить гладить [Юлдаш] оксамитну шию коня, а він тикається м'якими губами хлопцеві в руку й тихенько ірже. (О. Донченко)
Ранковий промінь гладить скроні, тремтить на віях, на щоці.... (В. Сосюра)

розм. Те саме, що прасува́ти¹. Приклади

Сама Леміщиха, люблячи без міри і без тями свою невісточку, часом служила їй, як наймичка: гладила сукні, спідниці. (І. Нечуй-Левицький)

Яйце.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Те саме, що гладі́нь. Приклади

Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди. (М. Бажан)
Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком. (А. Шиян)
І на прибої враз заблисне гряда дзеркально-золота, що ажурово з гладі висне, що набігає й поверта. (В. Стус)

Вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи візерунок. Приклади

Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю. (О. Донченко)
Весь рiд мовби зiйшовся в тобi своєю творчою снагою, своїми пiснями-спiванками, дiдуневим умiнням вирiзьблювати в шматку дерева свої фантазiї i маминим вишиванням на всi способи – то хрестиком, то низинкою, а надто ж отiєю красивою гладдю: по бiлому тлу нiжним плавким музикальним контуром.... (О. Гончар)