ГЕРУЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГЕ́РУЛИ ів, мн. (одн. ге́рул, а, ч.), іст.

Давньогерманське плем'я, що селилося у Причорномор'ї та на середньому Дунаї. Приклади

Повстанці не мали тієї вправності, що готи чи герули, бракувало їм і такої, як у найманців, злагодженості. (Д. Міщенко)
Могутність держави слов'ян зросла за рахунок системи союзів з германськими племенами. Її союзниками виступали остготи, гепіди, герули. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.