ГЕНІАЛЬНІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГЕНІА́ЛЬНІСТЬ ності, ж.

Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що впливає на життя суспільства. Приклади
  • Я певен, що коли б запитати Хвильового про його власну геніальність, то він би тільки весело засміявся на відповідь. (М. Зеров)
  • Шиллер і Гете об'єднані на пам'ятнику у Веймарі одним п'єдесталом. Їх об'єднала геніальність. (з мемуарної літ.)
  • Наспів час усвідомити, наскільки геніальність О. Довженка ощасливила рідну й світову культуру. (з наук.-попул. літ.)
  • Геніальність Т. Г. Шевченка включала в себе широку його освіченість, яка не заважала, а допомагала поетові бути оригінальним національним митцем. (із журн.)
Властивість за знач. геніа́льний 2. Приклади
  • Засіб [упіймати сома] справді навдивовижу простий. Саме в оцій простоті і полягає його геніальність. (О. Донченко)
  • Геніальність соціал-демократичного проекту саме в тому й полягала, що в його рамках було знайдено рівновагу між прагматизмом та ідеалізмом, утопією та розрахунком. (з публіц. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.