ГАРЧИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГАРЧА́ТИ чу́, чи́ш, недок.

Видавати низькі погрозливі звуки (про тварин). Приклади

– Ти знав, кажу, Рябко, що Пан не буде спати: До чого ж гавкав ти?. на що ж було гарчати? (П. Гулак-Артемовський)
Ліниво гарчали пси на ланцюгах. (Н. Рибак)

Звучати низько, погрозливо, ніби ричати (про голос). Приклади

В комедіях голос хрипів, гарчав, присвистував і часом робився тоненьким тенорком. (з мемуарної літ.)
Над ним [невідомим] зовсім низько грізно гарчав грім. (О. Донченко)

перен., розм. Сердито кричати, бурчати, висловлюючи незадоволення. Приклади

Аж гарчить – так на меншого кричить. (прислів'я)
– Що діється в камерах? – гарчить інспектор. (П. Козланюк)
– Не міг же я з ним розмовляти по-дружньому, якщо він... ну, просто гарчав на мене. (В. Владко)

перен. Утворювати низькі звуки із скреготом, гуркотом і т. ін. при ударах або в процесі тертя (про металеві предмети). Приклади

Утворювати такі звуки при дії (про інструменти, механізми і т. ін.). Приклади

Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху. (Олесь Досвітній)
[Сухарик:] По дорозі невпинно рипіли вози, скреготіли танки, гарчали грузовики. (І. Кочерга)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.