ГАЛЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

галь

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГАЛИ́ТИ лю́, ли́ш, недок., діал.

Квапити. Приклади
  • Вгамуйтесь трохи, не галіте, Піду я до людей старих, Щоб їх о пеклі розпитати. (І. Котляревський)
  • Лобода галить: принеси [членський квиток], аби наклеїти значок. (Р. Андріяшик)

ГА́ЛЯ і, ж., діал.

Полонина. Приклади
  • Кину свої жалі на зелені галі, пущу бором свою тугу, чи не знайде другу. (Леся Українка)

ГА́ЛИ ів, мн. (одн. гал, а, ч.), бот.

Нарости на різних частинах рослин, спричинені вірусами, рослинними або тваринними паразитами; часто містять дубильні речовини. Приклади
  • Пошкоджена зав'язь розростається, утворюючи гал, у середині якого розвиваються личинки. (з наук. літ.)
  • У галах бобів люцерни, утворених люцерновим плодовим комариком, розвивається здебільшого біля 10 личинок цього паразита. (з наук. літ.)

ГА́ЛИ ів, мн. (одн. га́ла, и, ж.), діал.

Литки. Приклади
  • – Ой, яке ж куце, та яке ж тісне [плаття]!.. Дивіться, геть гали видко! – зареготалась Дарка. (Леся Українка)
  • Дівчатам аж заздрісно. Декотрі й собі плигають, щоправда, скраєчку, й одразу тікають до свого гурту під хлопчачий регіт: “Була на Купала, Посмалила гали, Сором, дівко, сором...”. (М. Олійник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.