ГАДЮКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ГАДЮ́КА и, ж.

Отруйна відносно невелика змія родини справжніх гадюк із плескатою округло-трикутною головою. Приклади
  • І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить. (Л. Глібов)
  • Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі. (Ю. Яновський)
  • Гадюки харчуються переважно дрібними хребетними тваринами, яйцями птахів, комахами, малюсками. (з навч. літ.)
  • За народними віруваннями, гадюки, як і всі плазуни, належать до нечистих. (з газ.)
  • Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки. (М. Коцюбинський)
у знач. присл. гадю́кою. Як гадюка; утворюючи зигзаги, кільця. Приклади
  • Вузькоколійка гадюкою звивається між стовбурами лісових велетнів. (О. Донченко)
  • Нема степової краси, коли через безмежну широчінь не стелиться гадюкою Чумацький Шлях із вагонами-возами та волами-паротягами українського середньовіччя. (із журн.)
перен., зневажл. Про злу, підступну людину. Приклади
  • Ростуть мої близняточка, А я утішаюсь. І з лютою гадюкою Я знову кохаюсь. (Т. Шевченко)
  • Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт? (Ю. Збанацький)
Уживається як лайливе слово. Приклади
  • [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти! (С. Васильченко)
  • – Чортові дуки-гадюки... Череду корів мають, а брата нещасного морять голодом. (Є. Кравченко)

гадюк

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.