ВІТРУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ТРІВ рова, рове.

Прикм. до ві́тер 1. Приклади
  • – Синоньку, – каже Мавра .. – В тобі дві душиці .. Одна біла, як пані, пишна та горда, що не кождого [кожного] хоче знати, а друга – вітрова, синку, землі не держиться, нічого не держиться. Блукає, хитається. (О. Кобилянська)
  • Серед вітрового посвисту він почув сторонній, чужий звук. (О. Донченко)
  • На повне серце пий земне життя широке, Гойдайся і пливи на вітровім крилі. (М. Рильський)
  • Вітрових кроків на сходах вже не було чути – хтось наполохав вітер. (В. Коротич)
  • – Перше гнав.., як вітрів батько, а тепер чого се почав приставати? (Марко Вовчок)

ВІ́ТЕР тру, ч.

Рух повітря відносно земної поверхні, викликаний нерівномірним розподілом атмосферного тиску і спрямований із зони високого тиску до зони низького. Приклади
  • Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива. (Т. Шевченко)
  • Вітер грайливо дмухав йому в сіре обличчя теплими хвилями. (П. Панч)
  • Мають значний потенціал негативного впливу на енергетику, зв'язок, сільське господарство, транспорт, комунальне господарство та будівництво сильні вітри періодичністю раз на три роки і тривалістю до двох діб. (з наук. літ.)
  • Ураганні вітри з дощем і градом були на Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині, Миколаївщині та Одещині. (із журн.)
  • Тривожно берег дивиться услід, Вітри стають на диби, наче коні, І на далекім обрії мій світ Схвильовано простягує долоні. (І. Гнатюк)
  • Каторжники. Ті, що про них потім будуть розповідати легенди й співати тягучі, понурі пісні, такі тягучі, як забайкальські вітри узимку.... (І. Багряний)
перен. Відомості, новини звідки-небудь. Приклади
  • То кваплю я весну. То сонця жду, то вітру з України виглядаю (сьогодні вранці снився брат Іван). (В. Стус)
у знач. присл. ві́тром. Дуже швидко. Приклади
  • Дід підтяг штани й вітром – до воза. (С. Васильченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.