ВІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІСТЬ і, ж.
Звістка, повідомлення.
Приклади
- Як мати вість таку почула, То тілько [тільки] вічно не заснула. (І. Котляревський)
- Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни. (А. Головко)
- Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу. (В. Кучер)
- А король, як на те, після першого враження, яке на нім [нього] несподівана вість зробила, .. ніби відірвався від землі і думками полетів кудись далеко. (Б. Лепкий)
- Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті. (Б. Олійник)
перев. мн.
Чутки.
Приклади
- З Половецького поля доходили глухі, але страшні вісті. (В. Малик)
- – Ходять такі вісті, що буцімто вже й почались [торги]. Царський посол у Царгороді з Високою Портою переговорював. (Б. Лепкий)
- Знання рвалися з цих людей, як загадкові глибинні сили, що викликають землетруси. Вісті розліталися, мов налякане птаство. (П. Загребельний)
тільки мн.
Складова частина назв деяких періодичних видань.
Приклади
- Про це вже писав фейлетон у “Вістях” Остап Вишня, та все ж не з'ясовано, чому це корови і шаровари можуть бути українськими, а людям судилось бути тільки “хохлами”? (Б. Антоненко-Давидович)
- Вийшов у світ сотий випуск тижневика “Парламентські вісті. Хроніка законотворчості”. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.