ВІСТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІСТУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., уроч.

що і без прям. дод. Давати вісті; сповіщати. Приклади
  • Сотні разів спалахували вогні салютів над Москвою, вістуючи про нові і нові перемоги. (М. Бажан)
  • Місто будилося, із замкової галереї вістував сурмач городянам початок нового дня. (Р. Іваничук)
військ., заст. Доповідати командирові. Приклади
  • Нові й нові козаки увіходили. Вістували йому, полковнику. Шапки до Бога здіймали. (Г. Колісник)
що, рідко. Те саме, що віщува́ти 1. Приклади
  • Ніщо не вістувало наближення страшної небезпеки. (І. Білик)
  • [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)

ВІСТУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.

У картярстві – грати проти партнера, який оголосив гру. Приклади
  • Він [Юрко] не міг розіграти навіть найпростішої комбінації, отримуючи постійно або “без одної”, або “без двох”, або безнадійно вістуючи. (Ю. Андрухович)
  • Якщо додати, що вістувати доводиться вдвічі частіше, ніж розігрувати, то важливість вістування не підлягає жодним сумнівам. (з навч. літ.)
  • Четвертий гравець може вістувати на картах лише одного з гравців, які спасували. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.