ВІСНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́СНИК а, ч.

Той, хто приносить якусь звістку; вістун. Приклади
  • – Чому це я один маю бути вісником Йовової новини? (Б. Лепкий)
  • Поїхав вісник на прудкім верблюді Та й переказує цареві Туру [вість]. (А. Кримський)
  • Бідний синок, як почув царських вісників, красно вбрався і прийшов до царя. (А. Калин)
  • Вона була вісником від командира і безумовно мала бойовий наказ. (С. Голованівський)
  • Влетіти і впасти, як падали колись гінці – вісники перемоги – на майданах античних міст. (О. Гончар)
перен. Ознака чого-небудь, виразник чогось; провісник. Приклади
  • Із рук дітей у височінь злетіли З веселим плеском білі голуби, Весни і миру вісники крилаті. (М. Рильський)
  • У наші обличчя дихнула прохолода – вісник близької води. (М. Чабанівський)
  • – Кому ж, як не нам, бути якщо не борцями, так вісниками нового! (П. Колесник)
  • Вісником новорічного провесняного сонця в давнину довго був вівсяний дух Овсень. (з наук.-попул. літ.)
Складова частина назв деяких періодичних видань. Приклади
  • Посилаю Вам .. другу частину “Fata morgana”, яку я надрукував літом у Київському журналі “Літературно-науковий вісник”. (М. Коцюбинський)
  • Вісник Національної академії наук України.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.