ВІСЛЮКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІСЛЮ́К а́, ч.

Те саме, що осе́л 1. Приклади

Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк. (М. Коцюбинський)
Субаші, за звичаєм, велить посадовити зрадливу жону на віслюка, якому до голови прив'язують оленячі роги. (П. Загребельний)
Центральною вулицею в шість рядів повзли лімузини, автобуси, вантажні машини, возики, запряжені мулами й віслюками. (І. Білик)
Макуха мовчки бере каміння, передає його Щербині. Той бурмотить: – На кий чорт мені така робота? Хіба я віслюк, щоб на своєму горбу каміння таскать? (В. Чемерис)
– Дурень! – не витримав полковник Крічфалуші. – Ви маєте великі, як у віслюка, вуха, але чуєте ними не те, що треба. (С. Скляренко)

лайл. Нерозумна, вперта людина. Приклади

Так і свердлить йому вуха тріскучий голос боса: “Колінз, ви нездара, віслюк”. (Н. Рибак)
Натоптуватий татарин з широким лицем приставив до рота дудкою руки, кричав: – Козаки, складайте оружжя, виходьте всі у степ. Великий візир обіцяє усім свободу. – Візир – віслюк, – гукнув у відповідь тонкошиїй, вирлоокий козак Макуха, городовий козак, – і слово його осляче. (Ю. Мушкетик)

Людина, що сліпо підкоряється й служить комусь. Приклади

Тепер ще ось греки, ці нещасні віслюки Антанти... Чого їх принесло сюди? (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.