ВІРШ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІРШ а́, ч.

Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Приклади
  • І довелося знов мені На старість з віршами ховатись. (Т. Шевченко)
  • Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує. (І. Франко)
  • Я іду в Лисиче і з тремтінням перший вірш в редакцію несу. (В. Сосюра)
  • Першим прийшов здоровити його з Різдвом Юрко Андруський. Та ще й не просто – віршем. (Василь Шевчук)
  • Але чому, як час почав облогу, Не йдеш війною на тирана сам? Мій вірш слабкий, він опору тривкого Не виставить запеклим ворогам. (Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра)
Елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Приклади
  • Подеколи вірш збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. (з наук.-попул. літ.)
Система поетичного мовлення, що має певні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури. Приклади
  • Поширений в античній поезії гекзаметр, або шестистопний дактилічний вірш, відрізняється величністю та піднесеністю. (з наук.-попул. літ.)
Короткий абзац, підрозділ глави в Біблії. Приклади
  • Євангеліє від Луки, глава 12, вірш 35.

ВІ́РША і, ж., заст.

Вірш. Приклади
  • Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш. (І. Котляревський)
  • Засилаю до Вас невеличку віршу. (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.