ВІРУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІ́РУВАТИ ую, уєш, недок.
рел.
Вірити в Бога (богів), довіряти Йому, слідувати Його заповідям.
Приклади
- Через Нього [Ісуса Христа] ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- – Мужик поки ще темний, то і в Бога вірує; а вивчиться – він і церкву забуде. (Панас Мирний)
- Я довідався, що десь коло нас близько мешкає молода швачка, яка ані в Бога не вірує, ані панів не признає. (В. Стефаник)
рідко.
Бути певним, переконаним у чому-небудь.
Приклади
- А рад я снам отим без міри, Бо міцно вірую в свій край, Як неньці йме дитина віри. (П. Грабовський)
- О, велетні, що запряглися в ярма, Щоб цілий світ од ярем увільнить! Я вірую, що йдете ви недарма. (М. Рильський)
- – Блажен, хто вірує, – похмуро озвався гетьман Василь Томиленко. – Сподіватись, що пани волю дадуть, все одно, що з гадюкою цілуватись і вірити, що вона не вкусить. (В. Чемерис)
кому.
Довіряти.
Приклади
- Теодорік вельми вірує старому сенаторові – те я добре відаю. (І. Білик)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.