ВІЛЬНОСТІ — ТЛУМАЧЕННЯ

вільності

Конституційні, гарантовані законом права для всіх прошарків суспільства.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ВІ́ЛЬНІСТЬ ності, ж.

Те саме, що во́ля 1. Приклади
  • За вільність і за мир повстала друга сила, Хвилини кожної росте й росте вона. (М. Рильський)
  • Йтиметься про плавність ліній, ідеальність пропорцій, про мереживо аркатури, красу вікон, карнизів, про дух отієї величавої вільності, що його вкладено козацькими будівничими в споруду собору. (О. Гончар)
  • Знову вірність – найвища мораль народу, який не знав домостроїв і поважає вільність. (Б. Харчук)
іст., перев. мн. Права на що-небудь. Приклади
  • [Гільда:] Карать не можна на смерть лиш за те.., Що смілива людина голос свій За вільності громадські підняла! (І. Кочерга)
Пільги, привілеї. Приклади
  • Правами й вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях. (з наук. літ.)
Природність рухів, поведінки; невимушеність. Приклади
  • Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів. (М. Коцюбинський)
  • Мене вражала вільність і ненапруженість її м'язів у моменти сильного душевного піднесення. (з мемуарної літ.)
Нестриманість, розв'язність у поводженні; фамільярність. Приклади
  • Сама Тамара Василівна своїм поводженням рішуче окреслила їхні денні стосунки. Жодних натяків. Жодних вільностей. Тільки справи, тільки офіційно! (В. Підмогильний)
  • Молоді дівчата .. підходили до Черниша і Брянського, невимушено оглядали з ніг до голови їхнє обмундирування і ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність. (О. Гончар)
Відступ від загальноприйнятих правил, законів і т. ін. Приклади
  • Це стара Навроцька дозволила дочці таку вже вільність, що дочка на неї аж очі витріщила: “Невже, мов, я оце піду гулять сама без мами з паничем?” – неначе питали її очі в мами. (І. Нечуй-Левицький)
  • Газетна мова має свої традиції і закони .. Мовні вільності тут недоречні. (М. Руденко)
  • Говорячи про окремі сторони мовної творчості Т. Шевченка, І. Франко відзначив, що вільність у поводженні з поетичним розміром посилила музикальність, евфонічність вірша. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.