ВІКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІКУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.
Проживати свій вік; жити.
Приклади
- То так він і жив собі, й добре йому велося все: .. вікував він собі гарненько з дочкою. (Марко Вовчок)
- – Хіба .. так удовицею й вікуватимеш? (Є. Кравченко)
- Сорочине плем'я, що вікувало по навколишніх лісосмугах в наскрізь продутих гніздах, – не забарилося. Воно почуло голос тривоги. (М. Вінграновський)
Довго перебувати, жити де-небудь.
Приклади
- – Не вікувати ж мені, думаю собі, у наймах, треба б уже хоч клаптик свого поля мати.... (М. Коцюбинський)
- – Не кури, – спокійно стримав його Максим. – Сіно підпалиш. – А тобі шкода? Чи ти тут вікувати надумав? (З. Тулуб)
перен.
Завжди, постійно бути наявним де-небудь (про неістоти).
Приклади
- Тут, в полонині, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в самотині тільки для себе, вікує тиша. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.