ВІДЧУЖУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІДЧУ́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДЧУ́ЖИТИ, жу, жиш, док.
кого.
Викликати припинення близьких стосунків із ким-небудь; робити когось, щось чужим, далеким кому-, чому-небудь.
Приклади
- – Плачеш, що я тираню тебе, замикаю, відчужую від людей. (І. Франко)
- Ми зустрілися серед нових умов, що мимоволі відчужували нас. (Ірина Вільде)
- Довге перебування в окопах, потім тюрма відчужили його від світу. (В. Гжицький)
що, юр.
Спираючись на певний закон, відбирати в кого-небудь майно на користь держави, організації чи окремої особи.
Приклади
- Кожний громадянин .. має право .. набувати і відчужувати майно із зазначеними в законі обмеженнями. (з мови документів)
- – Спасибі, таки відчужили хоч хату та кузню, мене наділили. (А. Головко)
що.
Відокремлювати, відділяти.
Приклади
- Разом із зерном і соломою, навіть при повній відсутності змиву ґрунтів, ми відчужуємо азот, фосфор, калій та інші елементи. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.