ВІДЧУЖУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДЧУ́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДЧУ́ЖИТИ, жу, жиш, док.

кого. Викликати припинення близьких стосунків із ким-небудь; робити когось, щось чужим, далеким кому-, чому-небудь. Приклади
  • – Плачеш, що я тираню тебе, замикаю, відчужую від людей. (І. Франко)
  • Ми зустрілися серед нових умов, що мимоволі відчужували нас. (Ірина Вільде)
  • Довге перебування в окопах, потім тюрма відчужили його від світу. (В. Гжицький)
що, юр. Спираючись на певний закон, відбирати в кого-небудь майно на користь держави, організації чи окремої особи. Приклади
  • Кожний громадянин .. має право .. набувати і відчужувати майно із зазначеними в законі обмеженнями. (з мови документів)
  • – Спасибі, таки відчужили хоч хату та кузню, мене наділили. (А. Головко)
що. Відокремлювати, відділяти. Приклади
  • Разом із зерном і соломою, навіть при повній відсутності змиву ґрунтів, ми відчужуємо азот, фосфор, калій та інші елементи. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.