ВІДЧУЖЕННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІДЧУ́ЖЕННЯ я, с.
Дія і стан за знач. відчу́жити й відчу́житися 1.
Приклади
- Коли ж зустріла [Христя] якось [Борового].., зміряла його потемнілим, сповненим докору і відчуження поглядом. (Я. Гримайло)
- Моїм супутникам .. потрібен .. стан відчуження від метушного світу. (Р. Іваничук)
- Зростання обсягу видобутку корисних копалин призводить до відчуження все нових корисних територій сільськогосподарських і лісових угідь. (з наук.-попул. літ.)
- Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності. (з мови документів)
- Зараз він лежав горілиць на своїй половині двоспального ліжка, поруч із неторкнутою смугою відчуження між його територією та жінчиною, і сумно реконструював у собі щойно пережите. (Ю. Андрухович)
філос.
Соціальний процес, при якому діяльність людини і результати її праці перетворюються на самостійну силу, яка панує над людиною і є для неї ворожою.
Приклади
- У філософії Гегеля відчуження було однією з головних категорій. Він розумів відчуження як зовнішній прояв світового розуму у природі та історії. (з наук.-попул. літ.)
- За Освальдом Шпенглером, відчуженість наростає з перетворенням культури у цивілізацію, у якій господарює бездушний інтелект. (з наук.-попул. літ.)
- Художньо зображуючи потворне в дійсності, відчуження людської особи і засуджуючи потворне, автор уже цим бореться за прекрасне. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.