ВІДЦВІТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДЦВІТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док.

Закінчувати, переставати цвісти; протилежне розцвітати. Приклади

Була свята неділенька, під осінь уже, саме коли гречки відцвітали. (І. Франко)
Одцвітали яблуні і груші – стежка була всипана білими пелюстками. (О. Десняк)
І марно як жили, так марно і помруть, Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано відцвіли та рано й опадуть. (П. Гулак-Артемовський)
Тепер минає літо і липи одцвіли. (Н. Забіла)
Під кронами дерев навесні встигнуть відцвісти крокуси, первоцвіти, гіацинти. (з наук.-попул. літ.)

перен. Утрачати молодість, свіжість; марніти. Приклади

Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай. (В. Сосюра)
Максим постарів; постаріла й Явдоха – краса її спала, помарніла, одцвіла.... (Панас Мирний)
За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти. (М. Упеник)

Переставати виявлятися в усій своїй повноті, привабливості. Приклади

Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання. (В. Самійленко)
Кінчалися серпневі дні, відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу, пора журавлиних ключів. (Іван Ле)

Проходити, минати (про весну, юність). Приклади

Виглядає мати сина у печалі край вікна. Біля кладки, біля тину одцвіла його весна. (В. Сосюра)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.