ВІДСТАЛОМУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Дієпр. акт. до відста́ти 1, 2, 5. Приклади

Відсталі од стіни наличники підганяють цвяхами або шурупами. (з навч. літ.)
Прикордонні ділянки, як правило, периферійні у порівнянні з центральною частиною своєї держави й економічно відсталі. (з публіц. літ.)
Окрему категорію складають учні з порушеннями в пізнавальній сфері. До цієї категорії насамперед належать розумово відсталі діти. (з навч. літ.)

у знач. прикм. Який залишився в дорозі позаду інших. Приклади

у знач. ім. відста́лий, лого, ч.; відста́ла, лої, ж. Людина, яка відстала від інших у дорозі. Приклади

Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей .. Відсталих не було. (Григорій Тютюнник)
Султанська сила була така велика, що втрати майже й не помічалися, відсталих довго не чекали, втомленим не давали перепочинку, відчаєних збадьорювали обіцянкою близької перемоги, боягузів і збунтованих жорстоко й швидко карали. (П. Загребельний)

у знач. прикм. Який не встигає за іншими в якійсь роботі, навчанні і т. ін., не виконує поставлених завдань. Приклади

Вона ніяк не могла погодитись завищувати оцінки успішності явно відсталим учням і виводити “трійки” замість заслужених “двійок”. (Б. Антоненко-Давидович)
Він [Кушнір] дав розпорядження віддати краще вироблені землі передовиків відсталим ланкам. Думалось – передовики і гіршу землю доведуть до пуття. (М. Стельмах)

у знач. ім. відста́лий, лого, ч.; відста́ла, лої, ж. Людина, яка відстає в праці, навчанні і т. ін. Приклади

Відповідаючи на заклик, дівчата взяли на буксир відсталих і вже добилися дечого. (з газ.)

у знач. прикм. Який перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно з іншими; протилежне передовий. Приклади

Мені тільки тепер спадає на думку, що в його [Геродота] часи про римлян іще ніхто й не чув, латиняни були маленьким відсталим племенем, одним з багатьох італійських племен, а в Італії квітнула яскрава етруська держава. (І. Білик)
Захоплення величезних територій, населених відсталими племенами, дозволило створити величезний князівський домен. (з навч. літ.)

Якому властиві застарілі погляди та уявлення. Приклади

Така відповідь не личить пролетареві. Таку відповідь може дати тільки відсталий робітник, що ще й досі не позбувся впливів гнилого, буржуазного суспільства. (М. Драй-Хмара)
[Нечипоренко:] О, починається! Виходить, що я – відсталий елемент, який навмисне живе у вчорашньому дні. (О. Левада)

Який не відповідає вимогам сучасності. Приклади

Низький показник частки зарплати у ВВП свідчить про низьку якість продукції, відсталі технології, малу активність профспілкових і громадських організацій. (з наук. літ.)

ВІДСТА́ЛИЙ а, е.