ВІДСКАКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДСКА́КУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.

Стрибком або кількома стрибками віддалятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • А вона [Наташа], як навісна, то одскакувала від його [нього], то, прискакуючи, горнулася. (Панас Мирний)
  • Відскакуючи від [убитого] .. ворога, Богдан відчув, як, ніби блискавкою, аркан пристебнув йому до голови руку з піднятою шаблею. (Іван Ле)
  • Біля сіней Тимко виривається і відскакує вбік. (Григорій Тютюнник)
  • Ключник відскочив, немов укушений гадиною. (І. Франко)
  • Кінь смикнув, звівся на диби .. Семен ледве встиг відскочити вбік. (Л. Смілянський)
Ударяючись об що-небудь, відлітати. Приклади
  • Крем'яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювались. (О. Донченко)
  • Об шоломи б'є залізо, та одскакує й дзвенить.... (В. Сосюра)
  • Микола задумався і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця [ріпиця] луснула і бич одскочив. (І. Нечуй-Левицький)
  • В цю мить біля її вуха просвистів великий уламок цегли і, вдарившись об двері, відскочив вбік. (А. Хижняк)
перен., розм. Не зачіпати кого-небудь, не впливати на когось. Приклади
  • Навчити жити людей, кажу ще раз, неможливо: всяка правда відскакує від їхнього мозку, коли вона їм не потрібна. (В. Підмогильний)
  • [Варка:] Людські слова од тебе, як од барабанної шкури, відскакують. (Ю. Яновський)
Від удару, поштовху і т. ін. зриватися, відпадати. Приклади
  • – Я як рвонув двері, так защіпка і відскочила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Незабаром він знайшов камінь і гахнув ним кілька разів у замок. Дужка відскочила. (О. Донченко)
Відриваючись, відокремлюючись від чогось, відлітати, падати. Приклади
  • З одежі, яка поролась, відскакували ґудзики. (В. Барка)
  • Від залізної шматини відскакують іскри. (А. Хижняк)
  • Чи брязне рама й загрімкоче й скалки одскочать до дверей?... (П. Тичина)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.