ВІДСВІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДСВІ́ЧУВАТИ ує, недок., ВІДСВІТИ́ТИ, і́тить, док.

тільки недок. Відбивати або випромінювати світло. Приклади
  • У печі палає .. Одсвічують весело білі стіни. (Марко Вовчок)
  • Дрібнесенькі різнобарвні лампочки відсвічували з малесеньких віконець апарата. (Ю. Смолич)
  • – Ну, тепер усе ясно? – допитувалася, поглянувши на годинник, на якому фосфоричним світлом відсвічували цифри й стрілки. (Іван Ле)
  • Він ступав повільно й розважливо, бо дочка на руках здригалася крізь сон, повз церкву, яка відсвічувала просто місяця високими картатими вікнами. (В. Дрозд)
Відбиватися (у 6 знач.). Приклади
  • В спальні тепер не відсвічували спалахи блискавок, тільки часом долинало, віддаляючись від міста, гуркотіння грому. (Б. Антоненко-Давидович)
Відбиваючи яскраве світло, приховувати від зору поверхню чогось. Приклади
  • Поверхня дошки має бути матовою і не повинна відсвічувати. (з навч. літ.)
перев. недок., що. Відбивати що-небудь на гладкій, дзеркальній поверхні. Приклади
  • Витерта старанно матроськими щітками, вона [палуба] одсвічувала раннє сонце. (Г. Епік)
  • Велетенське водне дзеркало відсвічувало темну голубінь і мерехтливі зорі неба. (С. Журахович)
  • Маленький поточок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою. (П. Тичина)
тільки недок., чим. Мати додатковий відтінок кольору при основному; відливати якимсь кольором. Приклади
  • Затока відсвічувала фіолетовими плямами. (О. Донченко)
  • Волосся теж відсвічувало золотом. (О. Копиленко)
  • По долині текли спокійні ріки, що відсвічували голубизною неба. (С. Скляренко)
  • Робітниці передавали з рук до рук рудуватий брусочок, що відсвічував антрацитом. (В. Кучер)
тільки док. Просвітити протягом певного часу. Приклади
  • Сонце ще не сходило, а місяць, відсвітивши за ніч неозорим просторам, тане в небі, як зелений окраєць криги. (О. Донченко)
  • Для виходу “на нуль” лампа мусить відсвітити 2000 годин. (з наук.-техн. літ.)
тільки недок., що, чим, перен. Виражати які-небудь якості, почуття, переживання (перев. про обличчя, очі, зовнішній вигляд людини). Приклади
  • Савлутинський стояв, спокійно чекаючи директора й дивлячись великими дитяче-синіми очима, що яскраво відсвічували гострий холод роздуму. (М. Івченко)
  • Лице його відсвічувало незбавну радість людини, що повертається до життя. (Григорій Тютюнник)
  • В її полотнах, вишитих яскравими кольорами, немає суму. Вони ніби відсвічують радістю й оптимізмом. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.