ВІДРУБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДРУ́БУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

що. Рубаючи, відокремлювати частину від цілого. Приклади

Кат обережно нахилив її шию .. Певно, йому ще не доводилося одрубувати такої чарівної голівки. (Ю. Бердник)
[Елеазар:] Та ворог злий поранив руку, мені правицю відрубав! (Леся Українка)
Трохи згодом ми відрубали гілку. (І. Муратов)

що і без прям. дод., перен., розм. Коротко й категорично відповідати. Приклади

– Піду, – рішуче відрубує Тамара. (А. Хижняк)
– Нехай вам гладить сукні, хто схоче, а я не буду, – одрубала Василина. (І. Нечуй-Левицький)
– Береженого й Бог береже, – відрубав Мручко. (Б. Лепкий)
– В наш час пустомелів [пустомель] не люблять, – відрубав Петро. (М. Чабанівський)
– Нічого цікавого в цьому немає, – відрубав Арсен. (Л. Дмитерко)

Говорити чітко, виразно, відокремлюючи слова. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.