ВІДПИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДПИРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДПЕ́РТИ, відіпру́, віді́пре́ш, док., розм.

що. Те саме, що відмика́ти 1. Приклади
  • – Оддай коня, бо піду з дрючком одпирати хлів, – гукав Карпо. (І. Нечуй-Левицький)
  • На самій ручці, зафарбованій у чорне, сидів жовтий метелик з чорними крапельками на крильцях. Тільки що вона простягла руку з ключем відпирати двері, то метелик злетів. (Т. Осьмачка)
  • Оце опудало погане Латинів город одіпре. (І. Котляревський)
  • Нічліг тільки що одперли. (А. Тесленко)
кого, що. Силою змушувати відступити назад; відтискувати. Приклади
  • Мов розбурхані хвилі океану напирали стовпища половецькі на княжі війська, а ті їх відпирали – мечами, списами, щитами. (Б. Лепкий)
  • – Як же її [татарву] геть уже відперли на низ, .. – живуть собі наші козаки та наживаються. (Панас Мирний)
перен. Відводити, усувати щось. Приклади
  • Та й що ж би ми за народ були, якби ми не дбали самі про себе й не відпирали небезпеки? (Г. Хоткевич)
  • Хмари снігу .. розпинали широкі свої крила, відпирали напір дикого вихру. (О. Кобилянська)
  • Смерти не одперти. (Номис)
тільки док., що. Віднести щось важке, напружуючись. Приклади
  • Відпер у млин мішок жита. (Сл. Гр.)
що і без прям. дод., діал. Різко відповідати, відмовлятися. Приклади
  • Оссолінський відпирав ті обвинувачення з погордою. (А. Чайковський)
  • – То... так... не йде... не можна! – відпер він здержливо. – Не йде, Рахіро! (О. Кобилянська)

ВІДПИРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДІПРА́ТИ, відперу́, відпере́ш; мин. ч. відіпра́в, ла, ло; док., що.

Перучи, відмивати бруд з одягу, білизни і т. ін. Приклади
  • І зняли з нього сорочку криваву, І дали попаді випрати. Попадя ж відіпрала І наділа на нього. (з легенди)
  • – Цієї весни куряна буря ішла якась масляниста .. Так, було, насіче за день, що потім не відмиєшся, одягу не відпереш – хоч повикидай. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.