ВІДЛЮДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДЛЮ́ДНИК а, ч.

Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Приклади

Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник. (О. Донченко)
Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Іван Ле)
[Мокій:] Отак і живу, самотію, як місяць над глухим степом, як верства в хуртовину .. Як одлюдник в пустелі, як копійка у старця, як мізинець у каліки. (П. Куліш)

рел.-церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник. Приклади

Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник. (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.