ВІДЛИПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДЛИПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. відли́п, ла, ло і відли́пнув, нула, ло; док.

Відставати, відклеюватися (про щось прилипле, приклеєне). Приклади
  • От якби цю гілку та кинуть туди на глибоке, то всі черепашки відлипнуть, бо їм насподі холодно. І виповзуть всі на мілке, на літню воду. (В. Близнець)
  • Я став знімати із себе светр, і при цьому від дірки, залишеної у вені шприцом, відлип тампон. (Ю. Андрухович)
перен. Віддалятися, відходити від чогось. Приклади
  • Чиїсь кроки внизу. Труда відлипає від стіни, швидко-швидко хреститься і з одчаєм рве двері до себе. (В. Винниченко)
  • А Брус як миттю прилип був до стіни, так миттю і відлип, і почав обходити стіл, щоб іти знов на середину кімнати. (Б. Лепкий)
перен., розм. Давати кому-небудь спокій, переставати набридати. Приклади
  • – Ну, певно! Генеральські доньки! Куди мені до них. А, до речі, якби ти хоча б на хвильку від них відлип, то міг би зазнайомитися із Мальвою Ландою. (Ю. Винничук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.