ВІДКУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДКУ́ШУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що.

Кусаючи, відокремлювати, відділяти зубами частину від цілого. Приклади

І якщо хто відкушує курортникам блешні під водою, то це, звісно, “Оксанич”, підкрадеться, льоску [ліску] на зуби: хрусь! – і поплив з новісінькою японською блешнею в зубах! (О. Гончар)
Другий шматок Остряниця смакував повагом, обережно відкушував, тримаючи під хлібом долоню, аби не впала й крихта. (В. Чемерис)
Вона одкусила нитку зубами і одвернулася від сестри. (Леся Українка)
Грому, здається, легше відкусити собі язика, аніж ще раз попросити [баян]. (Ю. Яновський)
Горобенко мляво взяв пиріжка, одкусив теплий шматочок його з м'ясом i нараз почув, як вiн страшенно зголоднiв. (Б. Антоненко-Давидович)

Відокремлювати частину чогось обценьками, щипцями і т. ін. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.