ВІДДЯЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДДЯ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДДЯ́ЧИТИ, чу, чиш, рідко ВІДДЯ́КУВАТИ, ую, уєш, док., кому, чому і без дод.

На чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим. Приклади

– За багатиря руку держить! – Аякже: кавуни їсти, то треба чимсь оддячувати. (А. Головко)
Катерина Глущук не знала, чим відплачувати і як віддячувати Яворським за таке добре взуття. (С. Чорнобривець)
Стоїть друге питання на черзі: як достойно оддячити тобі за науку, благий учителю і наставниче.... (С. Васильченко)
[Кума:] Я ж тебе гріла, і вкривала, і ґудзики... скрізь, де треба, пришивала, і платні не брала. А ти як віддячив? (І. Микитенко)
– Я не забуду вашої щедрості. Я зумію віддячити. (О. Бердник)
Люби свою Вітчизну, й вона тобі віддячить за любов. (В. Сосюра)

перен. Мститися за вчинене зло, неприємність. Приклади

– Мій Василь од мене одцурався! Підожди, підожди! Я тобі добре оддякую. (Марко Вовчок)
– Лев-дідуган на світі довго жив; Багато лиха наробив; .. Тепер усяк йому віддячить норовить. (Л. Глібов)
Тепер усі ті, що їми [ними] він гордував, були раді віддячити йому за те гордування лайкою чи глузуванням. (Б. Грінченко)
Ми з Толькою жваво одбивались із свого Порт-Артура – засипаного снігом смітника, але, коли Купрович влучив мене в лоба, я добрав способу віддячити Японії. (Б. Антоненко-Давидович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.