ВІДГУЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДГУ́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок. ВІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

Проводити певний час гуляючи, не працюючи, відпочиваючи. Приклади

Ми якось пробрались у тюремний двір, підбігли до загорожі .. і крізь щілину бачили, як одгулював свої десять хвилин “білий”. (В. Винниченко)
Остання неділя перед Великим постом, тра відгуляти. (Л. Костенко)
Відгуляти відпустку.

тільки док., що. Провести свято, весілля і т. ін.; відсвяткувати. Приклади

Святки відгуляли... а дощику ніхто й крапелинки не бачив. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– От коли б тут був Богдан, можна би зараз і засватати, і заручини відгуляти. (А. Чайковський)
– Коли б, Левку, я з тобою пішов до Тетяни – уже давно б твоє весілля відгуляли.... (М. Стельмах)

тільки док., що і без прям. дод. Закінчити, перестати гуляти. Приклади

Коли ввечері, відгулявши з своїми одчайдушними супутниками вісім годин серед ланів, він повертається до маєтку, почуває себе майже юнаком. (Л. Смілянський)
Відсміявся Дробаха, відгуляв. (О. Гончар)

Погулявши в молоді роки, перестати гуляти. Приклади

Використовувати відгул. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.