ВІДГРІБАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ВІДГРІБА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ВІДГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. відгрі́бся, гребла́ся, ло́ся; мн. відгребли́ся; док.

Відкидати що-небудь (землю, сніг і т. ін.) від себе лопатою, граблями, руками і т. ін.; звільнятися від землі, снігу і т. ін. Приклади

Все дужче випручуюсь і відгрібаюсь, а чую: землю жую, бо в роті її повно. (В. Барка)
Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився. (І. Нехода)
– Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, – з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Панас Мирний)

від чого, розм. Те саме, що відгріба́ти 3. Приклади

Даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море. (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.