ВІДГОРОДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДГОРО́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДГОРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., кого, що.

Парканом, тином, стіною і т. ін. відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Євдоким спокійно виходить із хати, дверима відгороджує від себе жінчину лайку. (М. Стельмах)
  • Смутний і невеселий сидів собі [Забрьоха] на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Дід Харко .. кожного вулика сам довів до пуття, поставив на новому місці, одгородив од скотини. (Ю. Яновський)
  • Вечір вже господарював у Вербівці, густо розкидав тіні, одгороджуючи від людей сонце. (А. Іщук)
Відокремлювати, відділяти собою кого-, що-небудь від когось, чогось. Приклади
  • Од .. грубки до другої стіни йшла з вирізками перегородка і одгороджувала хату од кімнати. (О. Стороженко)
  • Глибока розколина в кризі відгородила мандрівників зовсім від берега. (М. Трублаїні)
перен. Позбавляти зв'язку когось із ким-, чим-небудь; відокремлювати. Приклади
  • Все ще утішає [бабуся] своїх маленьких онучат, все казкою відгороджує їх від незнаного лиха. (П. Воронько)
  • Діти відгороджували її від минулого назавжди, навіки. (П. Загребельний)
  • Щось розмежувало й відгородило мене з батьком від тої нашої матусі – чи піп у чорних ризах та дяк з півчими, чи сама невблаганна смерть, що послала їх забрати від нас матусю. (І. Багряний)
  • Учитель Степан Васильович Левченко .. не відгородив себе од мужика ні вченою погордою, ні формою, ні пихатим словом. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.