ВІДГОРОДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ВІДГОРО́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДГОРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., кого, що.

Парканом, тином, стіною і т. ін. відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь. Приклади

Євдоким спокійно виходить із хати, дверима відгороджує від себе жінчину лайку. (М. Стельмах)
Смутний і невеселий сидів собі [Забрьоха] на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дід Харко .. кожного вулика сам довів до пуття, поставив на новому місці, одгородив од скотини. (Ю. Яновський)
Вечір вже господарював у Вербівці, густо розкидав тіні, одгороджуючи від людей сонце. (А. Іщук)

Відокремлювати, відділяти собою кого-, що-небудь від когось, чогось. Приклади

Од .. грубки до другої стіни йшла з вирізками перегородка і одгороджувала хату од кімнати. (О. Стороженко)
Глибока розколина в кризі відгородила мандрівників зовсім від берега. (М. Трублаїні)

перен. Позбавляти зв'язку когось із ким-, чим-небудь; відокремлювати. Приклади

Все ще утішає [бабуся] своїх маленьких онучат, все казкою відгороджує їх від незнаного лиха. (П. Воронько)
Діти відгороджували її від минулого назавжди, навіки. (П. Загребельний)
Щось розмежувало й відгородило мене з батьком від тої нашої матусі – чи піп у чорних ризах та дяк з півчими, чи сама невблаганна смерть, що послала їх забрати від нас матусю. (І. Багряний)
Учитель Степан Васильович Левченко .. не відгородив себе од мужика ні вченою погордою, ні формою, ні пихатим словом. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.