ВІДВОЛІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДВОЛІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, ВІДВОЛІКТИ́, ічу́, іче́ш; мин. ч. відволі́к, локла́, ло́; док.

кого, що. Волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця; відтягувати. Приклади

Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. (Марко Вовчок)
[Стеха:] Весною коровка [корівка] одійшла, думка була, що ось-ось буде з телям, аж прийшлось у прірву її відволокти. (М. Кропивницький)

тільки відволіка́ти, відволікти́, кого, що, перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь. Приклади

Згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності. (М. Стельмах)
Вже минула буря. Бенедикт зробив своє, відволік від себе Андріїв гнів. (А. Хижняк)

тільки відволіка́ти, відволікти́, що, також без дод. і з інфін., перен. Відтягувати виконання чого-небудь на пізніше, відкладати що-небудь надалі. Приклади

– Казав – затули [вікно] чим-небудь, чого одволікаєш? (С. Васильченко)
Фурманам сподобалась шляхтичева садиба, і вони все одволікали запрягати: в одного з возом щось трапилось, а другий, бач, коні не встиг підгодувати. (Олесь Досвітній)
Він, одержавши листа, не квапився навмисне його розпечатувати, відволікаючи ту приємну й хвилюючу мить. (І. Багряний)

що, перен. Забирати, вилучати що-небудь. Приклади

Лізинг дозволяє підприємствам отримувати обладнання і розпочинати його експлуатацію, не відволікаючи коштів з обороту. (з наук. літ.)
Тіньова сфера змушує працювати на себе, відволікаючи загальнодержавні ресурси, створює новий порядок розподілу суспільного продукту. (із журн.)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.