ВІДВЕРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. Приклади

Лице його було зле, очі грізні, похмурі. Він одвертав їх і від жінки, і від дитини. (Панас Мирний)
Та жовнір жовніром, .. як відвернув руку, як загатив у зуби. (В. Стефаник)

Спрямовувати в інший бік. Приклади

що, розм. Відвалювати або зсувати що-небудь убік. Приклади

Відорюючи, відкидати вбік (скибу землі). Приклади

Краще б .. піти гуртом на .. поле, пустить по ньому плуг. Побачити швидше, як він крає незміряні ниви, одверта скибу. (М. Коцюбинський)
– Годі! – крикне, мов опарений, – годі орати! – Як годі? – каже чоловік. – Дві скиби тільки одвернути, та й упруг. (Ганна Барвінок)
Він .. відвернув великий, крихкий ком'ях землі. (І. Микитенко)

що. Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати. Приклади

Я посміхаюсь і навшпиньках простую до ліжечка. Обережно відвертаю запинало й нахиляюсь. (В. Винниченко)
Покрила [ковдрою] зразу всю постелю, ще й один бік загорнула, щоб зручно було за нього взятися та одвернути. (Панас Мирний)
Архип миттю одвернув полу короткої кавалерійської бекеші і .. витяг звідти чималу паку якихсь [якихось] паперів. (Г. Епік)

що, перен. Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.). Приклади

Мов лопатою хто гріб до двора достатки всякі, а нещастя відвертав. (І. Франко)
Чиї ж це руки одвертають пором від неминучої загибелі? (А. Шиян)
[Кассандра:] Ох, якби тільки можна, то я б сама те горе одвернула! (Леся Українка)

розм. Чаклуванням здійснювати певні магічні обряди. Приклади

Він ходив до ворожки, та одвертала, не помогло. (М. Коцюбинський)
Та [Домніка] мала примівкою відвернути слабість і смуток від сина. (О. Кобилянська)

що, перен. Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу і т. ін. в інший бік від чого-небудь. Приклади

Просити грошей у батьків ми не наважувались, – вони могли бути невдоволені з нашої витівки, яка нібито відвертає нас від навчання. (з мемуарної літ.)
Думки про Мар'ю на який час одвернули її від міста. (Панас Мирний)

Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Приклади

Вони [пророки] об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги та від зла їхніх учинків. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Коли він вирішив, то марна річ намагатися відвернути його від прийнятого рішення. (В. Собко)

кого, що, перен. Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін. Приклади

Оця Марта така некрасива, що, здається, кожного б повинна одвертати від себе, а проте вона не то що не одвертала, а завжди кожному кидалася [впадала] в очі. (Панас Мирний)
У цьому балеті був ні до ладу ні до прикладу вставлений номер танців, який ми проходили з учителем. Це вже пахло уроком і через те відвертало. (з мемуарної літ.)

Викликати негативні почуття до кого-небудь. Приклади

– Не любить тебе твій Яків – причарували його до себе злії люди, одвернули його од твого серця!... (О. Стороженко)
Не було сили Лукина від Маланки відвернути. (Н. Кобринська)

що, розм., рідко. Вираховувати, робити вирахунок. Приклади

Іду повз пана: “Дайте ж, – кажу, – хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте...”. (А. Тесленко)
[Цокуль:] А грошей тобі не слідує? [Харитина:] Одвернули всі гроші за телицю. (І. Карпенко-Карий)

що, діал. Повертати щось назад, не прийнявши. Приклади

У нас на селі ні одна дівка за його [нього] не хоче йти. Куди не потикались старости, так і одвернуть хліб. (Ганна Барвінок)

що, рідко. Те саме, що відкру́чувати; відгвинчувати. Приклади

ВІДВЕРТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДВЕРНУ́ТИ, ерну́, е́рнеш, док.