ВІДБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДБУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш; мин. ч. відбу́в, була́, ло́; мн. відбули́; док.

що. Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок. Приклади

Під нашою пущею саме одбували косовицю. (Марко Вовчок)
В бараці було повно людей – колгоспи відбували трудобов'язок на лісорозробках. (І. Багряний)
Рядові козаки – підпомічники – не тільки працювали для військових потреб, але й відбували повинності на користь козацької старшини. (з наук. літ.)
Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р.. (І. Франко)

Переносити кару, страждання, труднощі; терпіти. Приклади

Бодай же вас, чорні брови, Нікому не мати, Коли за вас таке лихо Треба одбувати. (Т. Шевченко)
Він залюбки згодився б тепер одбути кару за Грицька. (С. Васильченко)
У Букачачинському таборі ГУЛАГу відбували десятирічне покарання троє братів чеченців, чи, як їх називали, чеченів. (Б. Антоненко-Давидович)

Проходити курс чого-небудь. Приклади

Звичайно ж, тільки Захара Билину могли призначити на виїзд, коли всі студенти відбувають практику при академії. (Іван Ле)
У Харкові, де Кухаренко відбув науки, спізнався він в сорокових роках з Костомаровим. (М. Коцюбинський)

Проводити певний час відпочиваючи або працюючи. Приклади

Відзначати урочисте свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку і т. ін. Приклади

Вона .. рушники подавала, а у неділеньку і весілля відбули. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Допоможіть нам відбути наше святкування. (Панас Мирний)
Мати й діти смерть не обговорювали, і взагалі, відбувши належні дев`ятини і сороковини, мама почала клопоти по обміну. (А. Кокотюха)

тільки док. Провести якийсь захід. Приклади

Андрій зразу попросив відбути тут очну ставку з Донцем. (І. Багряний)
Панахиду над небіжчиком у супроводі митрополичого хору відбув протоієрей Василь Флоровський. (із журн.)

кого, що. Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої побутової нагоди (похорон, весілля і т. ін.). Приклади

тільки док., кого, що і без прям. дод. Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного. Приклади

Було, чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути. (Ганна Барвінок)
– Ох, братці! Лишенька мого Абияк не відбудеш.... (Л. Глібов)
– Жартом хочете відбути? – не піддавався на веселий тон міліціонер. (О. Бердник)

Від'їжджати, відходити. Приклади

З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває. (з думи)
Обідаючи безпосередньо на робочих місцях, працівники на годину раніше відбувають додому. (А. Крижанівський)
Митрофан відбув з якимось посольством на Дон і мав лишитися там аж до осені. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.