ВУРЧАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВУРЧА́ННЯ (УРЧА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вурча́ти і звуки, утворювані цією дією. Приклади
  • Серед непроглядного мороку ночі .. чулося якесь вурчання – не то лайка, не то бідкання. (Панас Мирний)
  • Шум немов наближався. Було в ньому щось подібне до далекої зливи, до глухого урчання звірів. (М. Коцюбинський)
  • Ліворуч вуркотів мотор трактора, – далеко, вурчання линуло приглушено. (Є. Гуцало)
  • В голосі Лихолєтова почулися зловісні нотки, схожі на вурчання рисі. (О. Донченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.