ВУЛИЧНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ВУ́ЛИЧНИК а, ч.
Той, хто не має притулку; безпритульний, бродяга.
Приклади
- Серед усіх вуличників мав [Владко] славу дуже забавного оповідача. (І. Франко)
- Звідти, з-за рогу, випорхнула [випурхнула] зграйка вуличників-дітваків. (Ю. Смолич)
- Паньматка моя й служник спали, я тихцем викрався з хати, а що чинив так не раз, ганяючи вуличників та вечорничників, то ніхто за мною не похопився. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.