ВУЗДЕЧКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВУЗДЕ́ЧКА (рідше УЗДЕ́ЧКА), и, ж.

Частина збруї – ремені з вудилами та поводами, які надягають на голову коневі чи іншим їздовим тваринам, щоб управляти ними. Приклади

Аби вуздечка, а кінь буде. (Номис)
Орлик вхопив гетьманового коня за уздечку. (Б. Лепкий)
Яків торкнув уздечкою, і кінь поніс його в село. (М. Стельмах)
Вперше подумала [Дзякунка] про невістку погано: “Ба, як швидко придивилася. Для такої треба добру вуздечку...”. (Григір Тютюнник)
Тагорова молитва служила йому за вуздечку, якою посмикував то вправо, то влiво. (Р. Федорів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.