ВСТРЯВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ), встряю́, встряє́ш, недок., ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ), ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ), ну, неш, док.

у що і до чого, розм. Втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу. Приклади

Він давно віддав синові все хазяйство, через те не встрявав до його [нього]. (Б. Грінченко)
Завжди вона встряє не в свої справи. (Н. Рибак)
– А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне. (Панас Мирний)

У сполученні з віддієслівними іменниками означає: починати дію, виражену відповідним іменником; брати участь у чому-небудь. Приклади

Я ж думаю, що нам у львівські сварки нема рації встрявати. (Леся Українка)
Григорій устрявав потроху в роботу. (М. Івченко)
Їм [матросам] треба було висісти на глухий берег і встрявати в сухопутну битву. (Ю. Яновський)
Він також мусив устряти в цю боротьбу європейських товарних джентельменів. (В. Винниченко)

між кого, розм. Потрапляти куди-небудь, опинятися де-небудь. Приклади

– Йосипе! – обізвався Яків, – і чого ти устряв між жінок? Геть покинь їх, іди сюди. (Панас Мирний)

до чого. Входити, вступати до організації, товариства і т. ін. Приклади

Хто встрявав до такого братства, той на все життя набиравсь у йому [ньому] пошани до просвіти. (І. Нечуй-Левицький)
Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська. (П. Куліш)

у чому, діал. Застрявати. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.