ВСТАВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСТА́ВИТИ (УСТА́ВИТИ), влю, виш; мн. вста́влять; док.

що. Вкладати, уміщувати щось у середину чого-небудь. Приклади
  • Він день у день коло хати порається. Оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, .. вставляє – ціле. (Панас Мирний)
  • Охрім Бандура вставляв у свій кулемет все нові й нові стрічки. (В. Кучер)
  • Гриша похапцем відштовхнувся від берега, .. вставив весла в кочетки й загнав їх глибоко в воду. (П. Загребельний)
  • Дурному свого розуму не вставиш. (прислів'я)
Укріплювати в чому-небудь, вправляти в щось. Приклади
  • Чоловік .. витяг з кишені склоріз .. – Треба ж буде в хатах шибки вставляти. (Є. Доломан)
  • – Оддай, Дем'яне, золото, що в моєї баби видурив, може, я собі зуби вставлю, що на фронті повипадали. (В. Дрозд)
  • Я чую, що мої лиця присохли до вилиць, очі сухі і не змигнуть, наче хто вставив їх у рогову оправу. (М. Коцюбинський)
Просувати щось у що-небудь. Приклади
  • Любка час од часу вставляла два пальцi в рота й пронизувато свистiла. (В. Винниченко)
  • Марина зачмихала; Мар'я сунула їй кулака під бік і, одіпхнувши геть від дверей, вставила у них голову. (Панас Мирний)
що і без дод. Говорити, включаючи свої слова в чиєсь мовлення. Приклади
  • – Я знаю лікаря, який лікує ледарів .. – А брехунів? – єхидно вставила задерикувата дівчинка. (О. Іваненко)
Вносити, вводити в твір. Приклади
  • Балабуха писав ті байки й вірші, вставляючи прізвища чоловіків та молодиць. (І. Нечуй-Левицький)
  • Плiвки було знято щось iз сiмсот метрiв. З цього треба було викинути брак i решту змонтувати, вставивши титри. (Ю. Яновський)

ВСТАВЛЯ́ТИ

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.