ВПРАВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВПРАВЛЯ́ТИ (УПРАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВПРА́ВИТИ (УПРА́ВИТИ), влю, виш; мн. впра́влять; док., що.

в що. Вставляти, всувати щось кудись, у що-небудь, закріплюючи. Приклади

Ведмідь який, а й то кільце в губу вправляють. (Номис)
Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя. (Леся Українка)
Дмитро надів вуздечку, вправив у рот вудила і вивів жеребця з конюшні. (С. Чорнобривець)

мед. Повертати, вставляти на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки і т. ін. Приклади

З'ясувавши, що невідомий звихнув праву ногу і ліву руку, гідролог одразу ж почав їх вправляти. (М. Трублаїні)
– І живий буде твій сусід, і танцюватиме, так добре переламану кістку Людмила Олексіївна вправила, все на місце поставила. (А. Хижняк)
Я знав різні трави і коріння, що допомагають при слабуванні, умів управити вивих чи до ладу скласти поламані кістки. (В. Малик)

Постійною працею, практикою розвивати, вдосконалювати певні риси характеру, навички тощо; тренувати. Приклади

Касян завів такий порядок, що одні йшли до хазяйської роботи, других вправляв у воєннім ремеслі: вчились їздити на коні, стріляти в ціль, поводитися з гарматою. (А. Чайковський)
– Ти також можеш дуже добре грати, хоч інакше. Тільки пильно вправляй. Без праці далеко не зайдеш. (Б. Лепкий)
Людина вправляє свою вищу нервову діяльність шляхом систематичної розумової та фізичної праці. (з навч. літ.)

Див. управля́ти¹.