ВОТЧИНОЮ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВО́ТЧИНА и, ж.
іст.
У Давній Русі, а згодом в Україні й у Російській державі до XVIII ст. – феодальна земельна власність, яку можна було заповідати, продавати тощо.
Приклади
- Всеволод опинився в Курську, у вотчині свого брата Святослава. (П. Загребельний)
- Наше щастя, проше [прошу] пана, що повстанські загони діють зосібно, кожний у своїй вотчині і тримаються своїх сіл, як воша кожуха. (В. Чемерис)
- Учора вночі, рятуючись від неминучого бунту, Чеслав залишив столицю і на чолі невеликого війська з вірних йому краян відбув на південний схід – до Вишиграда, своєї вотчини. (О. Авраменко)
перен.
Територія або установа, в якій існує чиясь безконтрольна влада.
Приклади
- [Горський:] Ярошенко перетворив редакцію на свою вотчину. (О. Левада)
- На державному підприємстві почувається [Кирило Єгорович Сотник] як у себе дома, у власній вотчині. (М. Циба)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.